Оптимізація роботи приладової системи вимірювання напружено – деформованого стану складних технічних об’єктів та систем
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771372019171900Ключові слова:
тензодатчик, температурна складова похибки, середньоквадратичне значення похибки апроксимації, поліноміальний коефіцієнт, кармаАнотація
У статті було проаналізовано вплив основних дестабілізуючих факторів, що впливають на точність вимірювання напружено – деформованого стану складних технічних об’єктів та систем за допомогою тензодатчиків.
Було досліджено вплив діапазону зміни температур для тензодатчиків на основі сплаву карми, розкиду значень температурної похибки на середньоквадратичне значення похибки апроксимації степеневими поліномами.
За допомогою пакету NUMERY було визначено залежність похибки апроксимації від порядку апроксимуючого поліному.
Посилання
Кузьмич Л.В. Сучасні тенденції створення приладових систем вимірювання меха-нічних величин [Текст] / Л.В.Кузьмич // Вісник Інженерної Академії України. Київ, 2016. – №2. – С. 180-184.
L. Kuzmych; O. Kobylianskyi; M. Duk. Current state of tools and methods of control of deformations and mechanical stresses of complex technical systems. Proc. SPIE 10808, Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High-Energy Physics Experiments 2018, 108085J (1 October 2018); doi: 10.1117/12.2501661
Орнатський Д.П. Моделювання аналогового інтерфейсу для багатоканальних дис-танційних вимірювань з резистивними тензодатчиками [Текст] / Д.П. Орнатський, Л.В.Кузьмич, В.П.Квасніков // Метрологія та прилади. Харків, 2019. – №1. – С. 31-36.
Digital’s Kompensation sverfahren zur Verbesserung von Messfuhlern. Erb. K., Fisher P. “Bulletin SEV/VSE”, 1989, 80, №7, 8, p.365-368.
Экспериментальная механика [Текст] : монография в 2 кн: Кн. 1 / пер. с англ.; под ред. А. Кобаяси. – М.: Мир, 1990. – 552 с.
Мехеда В.А. Тензометрический метод измерения деформаций: учеб. пособие / В.А. Мехеда. – Самара: Изд-во Самар. гос. аэрокосм. ун-та, 2011. – 56 с.
Серьезнов, А. Н. Методы и средства измерений в прочностном эксперименте [Текст] / А. Н. Серьезнов, А. К. Шашурин. – М.: Изд-во МАИ, 1990. – 200 с.
Уикзер, Дж. Соединяемость: интеллектуальные датчики или интеллектуальне ин-терфейси [Текст] / Дж. Уикзер // Датчики и системи. - 2002. - № 10. - С. 50-55.
Rus, G. Optimized damage detection of steel plates from noisy impact test [Text] / G. Rus, S. Y. Lee, S. Y. Chang, S. C. Wooh // International Journal for Numerical Methods in Engineering. - 2006. - Vol. 68, Issue 7. - P. 707-727. doi: 10.1002/nme.1720.
Harada, T. Droplet generation using a torsional Langevin-type transducer and a mi-cropore plate [Text] / T. Harada, N. Ishikawa, T. Kanda, K. Suzumori, Y. Yamada, K. So-towa // Sensors and Actuators A: Physical. - 2009. - Vol. 155, Issue 1. - P. 168-174.
Schroder, A. Evaluation of cost functions for FEA based transducer optimization [Text] / A. Schroder, J. Rautenberg, B. Henning // Physics Procedia. - 2010. - Vol. 3, Issue 1. - P. 1003¬1009. doi: 10.1016/j.phpro.2010.01.129.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Людмила Володимирівна Кузмич
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
