Кількісні оцінки параметрів чутливих елементів феромагнітного гіроскопа
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771472024307754Ключові слова:
феромагнітний гіроскоп, чутливий елементАнотація
У статті розглянуті фізичні основи застосування сучасних нанотехнологій для розробки нанорозмірного феромагнітного гіроскопа для систем керування малогабаритними рухомими об’єктами. Запропонована модель феромагнітного гіроскопа базується на використанні періодичної структури (псевдокристалу) із когерентних монодоменних феромагнітних квантових точок, які перебувають у стані квантової левітації. Особливістю запропонованої моделі феромагнітного гіроскопа є відсутність будь-яких механічних компонентів, що дозволить забезпечити високу надійність і чутливість приладу. Встановлена залежність амплітудно-частотної характеристики інтенсивності поглинання енергії гармонійного магнітного поля псевдокристалом від його орієнтації у просторі, що може бути покладена в основу розробки феромагнітного гіроскопа.
Посилання
М. М. Чепілко, С. О. Пономаренко. Фізичні основи нанорозмірних чутливих елементів феромагнітного гіроскопа. Механіка гіроскопічних систем. –К.: НТУУ «КПІ», Випуск №44. 2022 р. (Copernіcus Іnternatіonal)
С. П. Губин, Ю. А. Кокшаров, Г. Б. Хомутов, Г. Ю. Юрков. Магнитные наночастицы: методы получения, строения и свойства. Успехи химии. т.74, №6 (2005)
С. В. Терехов, В. Н. Варюхин. Физика нанообъектов. Донецк: ДонНУ, 418 стр. (2013)
Ю. М. Поплавко, О. В. Борисов, І. П. Голубєва, Ю. В. Діденко. Магнетики у електроніці. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 365 стр. (2021)
О. І. Товстолиткін, М. О. Боровий, В. В. Курилюк, Ю. А. Куницький. Фізичні основи спінтроніки. В.: ТОВ. «Нілан-ЛТД», 500 стр. (2014)
С. А. Сокольский. Влияние межчастичного взаимодействия в ансамбле неподвижных суперпарамагнитных феррочастиц на статистические, магнитные и термодинамические свойства системы. Вычислительная механика сплошных сред. Т.14, №3, С. 264-277 (2021).
Eіnsteіn A., de Haas W. J. Experіmenteller Nachweіs der Ampereschen Molekularstrome [Experіmental Proof of Ampere’s Molecular Currents]. Deutsche Physіkalіsche Gesellschaft, Verhandlungen (German) 17, P. 152 170, (1915)
Eіnsteіn A., de Haas W. J.. Experіmental proof of the exіstence of Ampere’s molecular currents. Konіnklіjke Akademіe van Wetenschappen te Amsterdam, Proceedіngs 18, P. 696–711 (1915). Bіbcode: 1915KNAB...18..696E.
Л. Д. Ландау и Е. М. Лифшиц. Теоретическая физика. Электродинамика сплошных сред. 4-е изд., стереот. М.: Наука. Гл.ред. физ-мат.лит., 656 стр. (2005).
Л.А. Левин О возможности создания криогенного феромагнитного ги-роскопа. ЖТФ, 66, 4, С. 192 (1996).
Pavel Fadeev, Chrіs Tіmberlake, Tao Wang, Andrea Vіnante, Y.B.Band, Dmіtry Budker, Alexander O.Sushkov, Hendrіk Ulbrіcht, and Derek. F.Jackson Kіmba. Ferromagnetіc Gyroscopes for Tests of Fundamental Physіcs. arXіv:2010.08731v1 [quant-ph], 17 Oct 2020.
С. В. Вонсовский. Магнетизм. Магнитные свойства диа-, пара-, феро-, антиферо и феромагнетиков. М.: Наука, (1971).
А. Г. Гуревич. Магнитный резонанс в феритах и антиферомагнетиках, Монография. M.: Наука. Гл.ред. физ-мат.лит. 592 стр. (1973)
В. Г. Шавров, В. И. Щеглов. Феромагнитный резонанс в условиях ориентационного перехода, Монография. M.: Наука. Гл.ред. физ-мат.лит. 568 стр. (2018) — ІSBN 978- 5-9221-1806-4
Smіt J., Wіjn Н. P. J., Adv. іn. Electr., VІ, Acad.Press, N.Y, (1954); Smіt J., Belfers H.G., Phіlіps Res.Rep. 10, №2, 113 (1955). Suhl H., Phys. Rev. 97, № 2, 555 (1955).
Г. В. Скроцкий, T. В. Курбатов. Феноменологическая теория ферромагнитного резонанса // ферромагнитный резонанс. Явление резонансного поглощения высокочастотного магнитного поля в ферромагнитных веществах / Под ред. С. В. Вонсовского, M. Наука. Гл.ред. физ-мат.лит. (1961).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).