ПРОЕКТУВАННЯ РОЗМІРОСТАБІЛЬНИХ ОБОЛОНКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ ІЗ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-377131201687188Ключові слова:
розміростабільність, оболонкові конструкції, композиційні матеріалиАнотація
У даній статті розглянуті основні положення методики проектування розміростабільних конструкцій із композиційних матеріалів. Особливість даної роботи полягає в застосуванні аналітичного методу проектування.
Посилання
Джур О. Є. Полімерні композиційні матеріали в ракетно-космічній техніці / Є. О. Джур, Л. Д. Кучма, Т. А. Манько, В. Г. Сітало, Ф. П. Санін, А. Ф. Санін. – К. : Вища освіта, 2003. – 399 с.
Кулик А. С. Создание размеростабильной композитной конструкции тубуса оптического прибора / А. С. Кулик, В. В. Кавун, С. И. Москалев, А. Ф. Санин, А. П. Щудро.// Сборник тезисов 15 Украинской конференции по космическим исследованиям. – Одесса. 2016. – С. 108.
Карпинос Д. М. Композиционные материалы. Справочник / Д. М. Карпинос – Киев: Наукова думка, 1985. – 588 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND , котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).