Методика розрахунку характеристик крила літака з врахуванням аеропужності

Автор(и)

  • Олег Юрьевич Гаваза Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" Факультет авіаційних і космічних систем, Україна
  • Игорь Валерьевич Балабанов Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" Факультет авіаційних і космічних систем, Україна https://orcid.org/0000-0003-4166-3145
  • Татьяна Васильевна Балабанова Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" Факультет авіаційних і космічних систем, Україна https://orcid.org/0000-0003-4312-8533

DOI:

https://doi.org/10.20535/0203-377129201563837

Ключові слова:

аеропружність, математична модель крила, дивергенція крила,

Анотація

В даній статті описується  методика, яка забезпечує створення математичної моделі пружного крила під дією аеродинамічного та масового навантаження, що дозволяє описати взаємодію крила з потоком повітря, в аналітичному вигляді. Приведенно приклад її застосування для визначення критичної швидкості дивергенціі спрощеного крила літака Ла-5 ФН.

Біографії авторів

Олег Юрьевич Гаваза, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" Факультет авіаційних і космічних систем

магістрант кафедри приладів та систем керування літальними апаратами

Игорь Валерьевич Балабанов, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" Факультет авіаційних і космічних систем

Доцент кафедри приладів та систем керування літальними апаратами

Татьяна Васильевна Балабанова, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" Факультет авіаційних і космічних систем

Доцент кафедри приладів та систем керування літальними апаратами

Посилання

Образцов И. Ф. Метод конечных элементов в задачах строительной механики летательных аппаратов / И. Ф. Образцов, Л. М. Савельев, Х. С. Хазанов. – Москва: Высшая школа, 1985. – 392 с.

Белоцерковский С. М. Тонкая несущая поверхность в дозвуковом потоке газа / Сергей Михайлович Белоцерковский. – Москва: Наука, 1965

Балабанов И.В., Балабанова Т.В., Бондарь Ю.И. Метод конечно-элементной аппроксимации для исследования дивергенции крыла самолета. //Аналітична механіка та її застосування: Збірник праць інституту математики НАН України, -К.:Ін-т математики НАН України, 2014.Т.11 №5 -С.18-36

Балабанов И.В., Балабанова Т.В. Анализ свойств межузловых связей в симметричных упругих системах. //Аналітична механіка та її застосування:Збірник праць інституту математики НАН України, -К.:Ін-т математики НАН України, 2010.Т.7 №3-С.30-45

Фын Я. Ц. Введение в теорию аэроупругости / Я. Ц. Фын. – Москва: Государственное издательство физико-математической литературы, 1959. – 523 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-07-10

Номер

№ 29 (2015)

Розділ

Механіка елементів конструкцій

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).