ДВУХОСНЫЙ ГИРОСТАБИЛИЗАТОР ПОЛЯ ЗРЕНИЯ НА МИКРОЭЛЕКТРОМЕХАНИЧЕСКИХ ГИРОСКОПАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-377128201442949Анотація
Создание гиростабилизатора поля зрения с высокими качественными параметрами является основной задачей при производстве оптико-электронных приборов систем наблюдения и управления огнем.
В данной статье приводятся описание корректирующего устройства, конструкции и результаты испытаний двухосного гиростабилизатора поля зрения на гироскопах выполненных по iMEMS технологии ADIS16136 от компании Analog Devices (США), которые по техническим характеристикам соперничают с волоконно-оптическими гироскопами.Посилання
Глущенко А.Р., Гордиенко В.И., Бурак А.В., Денисенко А.Ю. Гиростабилизаторы танковых прицелов.- Черкассы: Чабаненко Ю.А., 2005.-294с.
http://www.analog.com/AN-1041.
Иващенко Н.Н. Автоматическое регулирование. Теория и элементы систем.- М.: Машиностроение, 1973. 606 с.
Смирнова В. И., Разинцев В. И. Проектирование и расчет автоматизированных приводов.- М:, Машиностроение, 1990. 368 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND , котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).