ДВУХОСНЫЙ ГИРОСТАБИЛИЗАТОР ПОЛЯ ЗРЕНИЯ НА МИКРОЭЛЕКТРОМЕХАНИЧЕСКИХ ГИРОСКОПАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-377128201442949Анотація
Создание гиростабилизатора поля зрения с высокими качественными параметрами является основной задачей при производстве оптико-электронных приборов систем наблюдения и управления огнем.
В данной статье приводятся описание корректирующего устройства, конструкции и результаты испытаний двухосного гиростабилизатора поля зрения на гироскопах выполненных по iMEMS технологии ADIS16136 от компании Analog Devices (США), которые по техническим характеристикам соперничают с волоконно-оптическими гироскопами.Посилання
Глущенко А.Р., Гордиенко В.И., Бурак А.В., Денисенко А.Ю. Гиростабилизаторы танковых прицелов.- Черкассы: Чабаненко Ю.А., 2005.-294с.
http://www.analog.com/AN-1041.
Иващенко Н.Н. Автоматическое регулирование. Теория и элементы систем.- М.: Машиностроение, 1973. 606 с.
Смирнова В. И., Разинцев В. И. Проектирование и расчет автоматизированных приводов.- М:, Машиностроение, 1990. 368 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).