Альтернативні підходи до введення коефіцієнту тертя кочення

Автор(и)

  • Максим Геннадійович Головко Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • Олег Юрійович Орлянський Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/0203-377128201442585

Ключові слова:

тертя кочення

Анотація

Розглянуті теоретичні моделі, які дозволяють ввести безрозмірний коефіцієнт тертя кочення для кулі та циліндра. На основі довідкових даних розраховані безрозмірні коефіцієнти для деяких матеріалів. Отримані значення безрозмірних коефіцієнтів свідчать, що запропоновані моделі можуть з достатньою мірою достовірності описувати силу тертя кочення.

Біографії авторів

Максим Геннадійович Головко, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Студент

Олег Юрійович Орлянський, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Доцент кафедри теоретичної фізики, к-т ф.-м.н.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-12

Номер

№ 28 (2014)

Розділ

Механіка елементів конструкцій

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).