Оптимізація ресурсних характеристик основної опори шасі літаків типу Ан
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771452023296682Ключові слова:
основна опора шасі, зовнішні навантаження, напружено-деформований стан, стендові випробування, скінчено-елементний аналіз, зони критичного напруження, ресурс, оптимізація критичних зонАнотація
Розглянуто задачу оптимізації міцності критичних зон основної опори шасі літака Ан-32. За допомогою скінчено-елементного аналізу було визначено напружено-деформований стан опори шасі. На основі результатів скінчено-елементного аналізу визначено зони критичних напружень. Визначено кількість циклів навантаження до руйнування. Проведено оптимізацію критичних зон шляхом зміни технологічних радіусів конструкції опори до найбільш оптимальних, та проведено перерахунок напружено-деформованого стану і ресурсу до руйнування.
Для оптимізації критичних зон було використано метод SHERPA який використовує декілька стратегій пошуку рішення одночасно.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND , котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).