Розвиток дистанційного зондування Землі із супутника
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771402020248768Ключові слова:
дистанційне зондування, МКС, CASIS, GEDI, LiDAR, LISSАнотація
Дистанційнt зондування із супутника є важливим аспектом для отримання інформації про земну поверхню, тому має важливе значення у військовій, економічній та геологічній сферах. Після 1962 року термін дистанційне зондування став популярним і зазвичай відноситься до ненав'язливого спостереження Землі за допомогою електромагнітних хвиль з платформи на деякій відстані від об'єкта дослідження. Дистанційне зондування передбачає вимірювання, зроблені якимось непрямим або «дистанційним» способом, а не контактним датчиком. Платформа дистанційного зондування супутника обслуговує зондування за допомогою датчиків. Існують два типи датчиків активних і пасивних датчиків. У цій статті розповідається про датчики, які використовуються для дистанційного зондування землі із супутника. У цій статті аналізуються датчики для цілей зондування та для контролю положення супутника.
Посилання
J. B. Campbell and R. H. Wynne. Introduction to remote sensing. Guilford Press, 2011.
S. Nakasuka, N. Sako, H. Sahara, Y. Nakamura, T. Eishima, and M. Komatsu. Evolution from education to practical use in university of tokyo’s nano-satellite activities. Acta Astronautica, 66(7-8):1099–1105, 2010.
E. Chuvieco. Fundamentals of satellite remote sensing: An environmental approach. CRC press, 2016.
F. L. Markley and J. L. Crassidis. Fundamentals of spacecraft attitude determination and control, volume 33. Springer, 2014.
J. R. Wertz. Spacecraft attitude determination and control, volume 73. Springer Science & Business Media, 2012.
T. Inamori, N. Sako, and S. Nakasuka. Compensation of time-variable magnetic moments for a precise attitude control in nano-and micro-satellite missions. Advances in Space Research, 48(3):432–440, 2011.
S. P. Aher, S. B. Khemnar, and S. D. Shinde. Synthetic aperture radar in indian remote sensing. International Journal of Applied Information Systems (IJAIS), 7:41–44, 2014.
T. Misra. Indian remote sensing sensor system: current and future perspective. Proceedings of the national academy of sciences, India section A: physical sciences, 87(4):473–486, 2017.
S. Nakasuka, K. Miyata, Y. Tsuruda, Y. Aoyanagi, and T. Matsumoto. Discussions on attitude determination and control system for micro/nano/pico- satellites considering survivability based on hodoyoshi-3 and 4 experiences. Acta Astronautica, 145:515–527, 2018.
P. S. Thenkabail. Remote Sensing Handbook; Volume I-III: Remotely Sensed Data Characterization, Classification, and Accuracies. Taylor & Francis, 2016.
V. Yavisya and N. Bendasiuk. Analysis of methods for orientation and stabilization of nano-satellites. In 2016 4th International Conference on Methods and Systems of Navigation and Motion Control (MSNMC), pages 158–161. IEEE, 2016.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
