Методологія прискореної розробки програмного забезпечення для систем штучного мікроклімату

Автор(и)

  • Ігор Голінко КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна
  • Павло Гікало КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20535/0203-3771402020248748

Ключові слова:

програмно-логічний контролер, програмне забезпечення, автоматична система керування, математична модель, система штучного мікроклімату

Анотація

Розглядається специфіка прискореної розробки програмного забезпечення для мікроконтролерів. Наведено методику розробки алгоритму керування штучним мікрокліматом для промислових приміщень. Розглянуто метод “точки роси” для системи керування промисловим кондиціонером. Проведено аналіз функціонування системи керування промисловим кондиціонером за методом “точки роси” та запропоновано структурну схему системи керування штучним мікрокліматом. Структурно представлено математичний опис системи штучного мікроклімату, де враховано нелінійність масообмінних процесів підготовки повітря. Може використовуватися фахівцями для впровадження комп’ютерно–інтегрованих технологій та для аналізу і настройки параметрів системи керування промислових кондиціонерів.

Посилання

Редькин П. П. 32/16 микроконтроллеры ARM7 семейства AN91SAM7 семейства Atmel. Руководство пользователя (+CD). / П.П. Редькин. –М.: Издательский дом “Додэка-XXI”, 2008. –704 с.: ил.

Вольфганг Т. Измерение, управление и регулирование с помощью AVR микроконтроллеров / Т. Вольфганг. –К.: “МК-Пресс”, 2007. –208 с.

Гемба В. М. Новий контролер автоматизованих систем. / В. М. Гемба // Енергозберігаючі технології та автоматизація №3, 2002. с. 37.

Айзенберг Д. Е. Разработка компьютерных моделей технологических систем. / Д. Е. Айзенберг, В. М. Гемба, И. М. Голинко // Енергозбері-гаючі технології та автоматизація №1, 2003. с. 42–44.

Бондарь, Е. С. Автоматизация систем вентиляции и кондиционирова-ния воздуха / Е. С. Бондарь, А. С. Гордиенко, В. А. Михайлов, Г. В. Нимич. –К.: ООО “Издательский дом “Аванпост–Прим”, 2005. –560 с.

Каталог. VENTUS – вентиляционные агрегаты и центральные конди-ционеры. –М.: VTSGroup, 2003. –156 c.

Голінко І. М. Динамічна модель теплообміну для водяного калорифера у просторі станів / І. М. Голінко, І. Є. Галицька // Інформаційні системи, механіка та керування. – 2016. № 15, –С. 83–92.

Golinko, I. Time-variant model of heat-and-mass exchange for steam humidifier / I. Golinko, V. Drevetskiy // Informatics, Control, Measurement in Economy and Environmental Protection. –2020, № 2. pp. 24–27.

Голінко, І. М. Промислове приміщення як динамічний елемент системи керування штучним мікрокліматом / І. М. Голінко, І. Є. Галицька // Інформаційні системи, механіка та керування. – 2018. № 18, С. 30–38.

Golinko, I. M. Optimal Tuning of a Control System for a Second-Order Plant with Time Delay / I. M. Golinko // ISSN 0040-6015, Thermal Engi-neering, 2014, Vol. 61, No. 7, pp. 524–532.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-10

Номер

№ 40 (2020)

Розділ

Системи та процеси керування

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Ігор Голінко, Павло Гікало

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).