Математичні моделі гіростабілізатора за різних режимів його роботи
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771402020248656Ключові слова:
стабілізація, гіростабілізована платформа, автосупровід, цілевказанняАнотація
Розглядається розробка математичної моделі системи стабілізації і повороту в режимах стабілізації, цілевказівки, автосупроводу цілі та електричного аретування. В режимі автосупроводу цілі оптичний канал визначає координати відхилення лінії візування щодо лінії цілі. Кути цілевказівки видаються відносно системи координат корпусу основного виробу у вигляді кутів Ейлера – заданих кутів повороту зовнішньої рамки відносно корпусу і внутрішньої рамки відносно зовнішньої.
Посилання
Бесекерский В. А., Фабрикант Е. А. (1968) Динамический синтез сис-тем гироскопической стабилизации. —Л.: Судостроение.
Макаров И. М., Менский Б. М. (1982) Линейные автоматические сис-темы (элементы теории, методы расчета и справочный материал). – М.: Машиностроение.
Назаров Б. И., Хлебников Г. А. (1975) Гиростабилизаторы ракет.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Олег Нестеренко, Лев Рижков, Владислав Осокін
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).