Теоретичні і експериментальні дослідження помилок тривісного і одновісного гірокомпасів на основі лазерних гіроскопів
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771342017130250Ключові слова:
азимут, похибки датчиків, помилки системи, лазерний гіроскоп, акселерометр, гірокомпас, бесплатформенной інерціальна навігаційна система, шум гіроскопаАнотація
Розглядаються деякі задачі, які виникають при створенні без платформної інерціальної навігаційної системи (БІНС) в режимі початкової виставки на нерухомій основі. На прикладі обчислення азимута за допомогою одноосного гірокомпасу на основі лазерних гіроскопів проведені теоретичні та експериментальні оцінки похибокпри визначенні азимуту. Отримано формулу для визначення методичної похибки при обчислення азимута обраним алгоритмом. Досліджено інструментальні похибки, які викликані похибками лазерних гіроскопів (ЛГ) та акселерометрів (АК). Враховано 11 компонент моделі похибок датчиків. Отримані результати дають можливість вирішення завдань проектування БІНС як пряму - оцінити точність системи, яка використовує дані прилади, так і зворотну - виробити обґрунтовані вимоги до датчиків. Досліджено вплив шуму ЛГ на похибку визначення азимуту. Запропоновано ефективний спосіб зниження цього впливу, що зменшує час готовності системи. Показана можливість визначення азимуту за допомогою одного ЛГ та одного АК.
Посилання
Давыдов В. П. Возможности решения уравнений инструментальных погрешностей БИНС: VII Міжнародна науково-технічна конференція «Гіротехнології, навігація, керування рухом та конструювання авіаційно-космічної техніки». Збірник доповідей, м. Київ. 2009.
Мелешко В. В. Бесплатформенные инерциальные навигационные си-стемы. Учебное пособие. 2011г. – 172 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).