Процедура синтезу багатовимірного регулятора для прецизійного кондиціонера із паровим зволожувачем
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771342017130225Ключові слова:
промисловий кондиціонер, система керування, паровий зволожувач, математична модель, простір станів, цифровий регуляторАнотація
Система автоматичного керування (САК) кондиціонера розглядається в рамках єдиного комп’ютерно-інтегрованого комплексу із технологічними взаємозв’язками між обладнанням кондиціонера. Враховуючи наявність динамічних моделей кліматичного обладнання у просторі станів (розроблені авторами в попередніх роботах), для стабілізації параметрів мікроклімату у приміщенні отримана комплексна математична модель прецизійного кондиціонера із паровим зволожувачем з врахуванням технологічних зв’язків між кліматичним обладнанням. Від існуючих динамічна модель відрізняється врахуванням технологічних взаємозв’язків при послідовній обробці припливного повітря на кліматичному обладнанні та використанням параметру вологовмісту (замість відносної вологості) для моделювання масообміну у процесі підготовки повітря. Запропоновано процедуру синтезу оптимального багатовимірного лінійно-квадратичного цифрового регулятора у просторі станів, яка враховує логічні перемикання у роботі кліматичного обладнання для модифікованого алгоритму керування за методом “оптимального режиму”. Імітаційне моделювання перехідних процесів для САК прецизійного кондиціонера підтвердила ефективність запропонованої процедури синтезу багатовимірного регулятора. Додаткова умова – зручність використання отриманої моделі у середовищі MatLAB.
Посилання
Голінко І. М. Принципи синтезу автоматичних систем керування промисловими кондиціонерами / І. М. Голінко // Автоматизація технологічних і бізнес-процесів. – 2016, № 8. – С. 33–42.
Голінко І. М. Оптимізація багатовимірних систем керування для комплексів штучного мікроклімату / І. М. Голінко, І. Є. Галицька // Прикарпатський вісник НТШ. Серія Число. –2016, № 1(33). – С. 61–73.
Голінко І. М. Динамічна модель теплообміну для водяного калорифера у просторі станів / І. М. Голінко, І. Є. Галицька // Інформаційні системи, механіка та керування. – 2016, № 15. – С. 83–92. DOI: https://doi.org/10.20535/2219-380415201686207.
Голінко І. М. Динамічна модель тепломасообміну для водяного охолоджувача промислового кондиціонера / І. М. Голінко // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. –2014, № 6. – С. 27–34.
Голінко І. М. Математичне моделювання процесів тепло- та масообміну для камери парового зволоження / І. М. Голінко, І. Є. Галицька, В. Ю. Степаненко // Прикарпатський вісник НТШ. Серія Число. –2014, № 1(25). – С. 54–62.
Голінко І. М. Моделювання та оптимізація систем керування [Текст]: монографія / І. М. Голінко, А. І. Кубрак. –Кам'янець–Подільський: ПП Буйницький, 2012. – 262 с.
Рей У. Методы управления технологическими процессами / У. Рей. –М.: Мир, 1983. – 368 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
