Вплив обшивки на флатерні характеристики керуючої поверхні літального апарату
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771342017123443Ключові слова:
літальний апарат, флатер, елемент керуючої поверхніАнотація
При вирішенні проблем з флатером керуючої поверхні літака завжди виникають питання: внесення нового матеріалу, зменшення маси та точнішу оцінку критичної швидкості флатеру і, тим самим, збільшення максимальної можливої швидкості літака.
Основою дослідження процесів деформації матеріалів є спадкова теорія в’язкопружності, застосування якої залежить від параметрів матеріалів, форми виробу і зміни умов зовнішнього середовища. При цьому істотні труднощі отримання позитивного результату виникають у зв'язку з урахуванням властивостей в’язкопружності та нелінійних ефектів. Слід зазначити, що використання традиційних матеріалів в літакобудуванні дозволяло застосовувати математичні моделі, які вже зараз можна назвати спрощеними, які не враховували повною мірою властивостей в’язкопружності і більшості видів нелінійних ефектів. Дані ефекти виявляються в умовах надзвукових потоків повітря або рідини, тобто при високих швидкостях, які призводять до виникнення флатера.
Флатер – один з різновиду незгасаючих пружніх коливань частин ЛА, що виникають в польоті в результаті аеродинамічних впливів, при критичній швидкості флатера Vкр.
Основним критерієм безпеки від флатера є співвідношення критичної швидкості флатера Vкр і максимальної швидкості польоту Vmax, яку може досягати ЛА: критична швидкість флатера Vкр повинна перевищувати Vmax не менш ніж у k разів, де k - коефіцієнт запасу.
Критична швидкість флатера залежить від аеродинамічних сил, що діють на ЛА. Характеризується числом Маху і швидкісним напором , де V - швидкість польоту, a - швидкість поширення звуку в повітряному середовищі, ρ - щільність повітря. Безпека від флатера повинна бути встановлена при всіх значеннях числа Маха і величинах швидкісного напору для розглянутих траєкторій польоту ЛА.
Посилання
Худаяров Б.А. «Математичне моделювання нелінійного флатера в'язкопружних елементів літального апарату в надзвуковому потоці газу»: автореф. дис... д-ра тех. наук: 01.05.02 / Б.А. Худаяров ; НАН України. Ін-т кібернетики ім. В.М.Глушкова. — К., 2008. — 36 с. — укp.
Бісплінгхофф Р.Л., Эшлі X,, Халфмен Р.Л. Аеропружність. – М.: Вид-во іноземної літератури, 1958. – 800 с.
Шклярчук Ф.Н. Коливання та аеропружність літальних апаратів. − М.: Вид-во МАІ, 1981. – 90 с.
Гришаніна Т.В., Шклярчук Ф.Н. Вибрані задачі аеропружності: Навчальний посібник. - М .: Вид-во МАІ, 2007. - 48 с.
Расчет на безопасность от флаттера крыла малого удлинения методом полиномов Благодырева О. В. Электронный журнал «Труды МАИ». Выпуск № 68 www.mai.ru/science/trudy/
Конструкції з композиційних матеріалів в літаку Ан-148 - Д.С. Ківа, А.З. Двейрін, А.М. Баранніков та ін. // Композиційні матеріали в промисловості: зб. матеріалів 27 міжнародної наук.-практич. конференції. Ялта, АР Крим. 27 травня - 1 червня 2007 р К .: Уіц «Наука. Техника. Технологія ». - К., 2017. - С. 121.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).