Вплив обшивки на флатерні характеристики керуючої поверхні літального апарату
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771342017123443Ключові слова:
літальний апарат, флатер, елемент керуючої поверхніАнотація
При вирішенні проблем з флатером керуючої поверхні літака завжди виникають питання: внесення нового матеріалу, зменшення маси та точнішу оцінку критичної швидкості флатеру і, тим самим, збільшення максимальної можливої швидкості літака.
Основою дослідження процесів деформації матеріалів є спадкова теорія в’язкопружності, застосування якої залежить від параметрів матеріалів, форми виробу і зміни умов зовнішнього середовища. При цьому істотні труднощі отримання позитивного результату виникають у зв'язку з урахуванням властивостей в’язкопружності та нелінійних ефектів. Слід зазначити, що використання традиційних матеріалів в літакобудуванні дозволяло застосовувати математичні моделі, які вже зараз можна назвати спрощеними, які не враховували повною мірою властивостей в’язкопружності і більшості видів нелінійних ефектів. Дані ефекти виявляються в умовах надзвукових потоків повітря або рідини, тобто при високих швидкостях, які призводять до виникнення флатера.
Флатер – один з різновиду незгасаючих пружніх коливань частин ЛА, що виникають в польоті в результаті аеродинамічних впливів, при критичній швидкості флатера Vкр.
Основним критерієм безпеки від флатера є співвідношення критичної швидкості флатера Vкр і максимальної швидкості польоту Vmax, яку може досягати ЛА: критична швидкість флатера Vкр повинна перевищувати Vmax не менш ніж у k разів, де k - коефіцієнт запасу.
Критична швидкість флатера залежить від аеродинамічних сил, що діють на ЛА. Характеризується числом Маху і швидкісним напором , де V - швидкість польоту, a - швидкість поширення звуку в повітряному середовищі, ρ - щільність повітря. Безпека від флатера повинна бути встановлена при всіх значеннях числа Маха і величинах швидкісного напору для розглянутих траєкторій польоту ЛА.
Посилання
Худаяров Б.А. «Математичне моделювання нелінійного флатера в'язкопружних елементів літального апарату в надзвуковому потоці газу»: автореф. дис... д-ра тех. наук: 01.05.02 / Б.А. Худаяров ; НАН України. Ін-т кібернетики ім. В.М.Глушкова. — К., 2008. — 36 с. — укp.
Бісплінгхофф Р.Л., Эшлі X,, Халфмен Р.Л. Аеропружність. – М.: Вид-во іноземної літератури, 1958. – 800 с.
Шклярчук Ф.Н. Коливання та аеропружність літальних апаратів. − М.: Вид-во МАІ, 1981. – 90 с.
Гришаніна Т.В., Шклярчук Ф.Н. Вибрані задачі аеропружності: Навчальний посібник. - М .: Вид-во МАІ, 2007. - 48 с.
Расчет на безопасность от флаттера крыла малого удлинения методом полиномов Благодырева О. В. Электронный журнал «Труды МАИ». Выпуск № 68 www.mai.ru/science/trudy/
Конструкції з композиційних матеріалів в літаку Ан-148 - Д.С. Ківа, А.З. Двейрін, А.М. Баранніков та ін. // Композиційні матеріали в промисловості: зб. матеріалів 27 міжнародної наук.-практич. конференції. Ялта, АР Крим. 27 травня - 1 червня 2007 р К .: Уіц «Наука. Техника. Технологія ». - К., 2017. - С. 121.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND , котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).