Моделювання високовольтного широкосмугового вимірювального підсилювача
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771322016100533Ключові слова:
операційний підсилювач, адитивна корекція, MicroCapАнотація
В даній роботі було розглянуто та проаналізовано модель реалізації підсилювача на 1000 В у діапазоні до 100 кГц на основі послідовно адитивно включених операційних підсилювачів. Визначені її основні недоліки, а саме спотворення форми сигналу на частотах близьких до 100 кГц. Запропоновано метод вирішення цієї проблеми шляхом включення схеми адитивної корекції з внутрішнім суматором. На основі цих досліджень була змодельована і проаналізована принципова схема даного підсилювача в середовищі програми MicroCap.Посилання
Туз Ю. М. Широкосмугові високовольтні вімірювальні підсилювачі / Ю. М. Туз, М. А. Афанасьєв // монографія за редакцією Ю. М. Туза. – К.:«Корнійчук», 2012. – 92 с.
Туз Ю. М. Структурные методы повышения точности измерительных устройств / Ю. М. Туз // – Издательское обьединение “Выща школа”, 1976, 256 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY-NC-ND , котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).