Методи визначення аеродинамічних навантажень під час польоту у безпе-рервній турбулентності
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771382019202992Ключові слова:
безперервна турбулентність, крило літака, зовнішні навантаження, чисельна аеродинамікаАнотація
Дослідження присвячено визначенню розбіжності результатів розрахунку навантажень від безперервної турбулентності на пружне крило літака транспортної категорії при використанні методу дипольної решітки (DLM), панельного методу високого порядку (Panel), методу дипольної решітки та постійних тисків (DLM/CPM), методу вихрових рамок (VFM).
Відповідно до вимог CS-25, розглянуто випадкові пориви, що нормальні до траєкторії польоту та рівномірні за розмахом. Безперервна турбулентність описується спектральною щільністю (PSD) поривів, що запропонована Карманом. Пружно-масова модель літака описана за допомогою балочної схематизації. Обчислено навантаження при горизонтальному польоті та від польоту в безперервній турбулентності при врахуванні та без врахування ефектів нестаціонарної аеродинаміки. Проведено порівняння отриманих даних.
Посилання
Гевко Б. А., Бондар Ю. І. Алгоритм визначення навантажень при польоті в неспокійному повітрі, Авіа-ракетобудування: перспективи та напрямки розвитку, – К., Україна, Грудень – 2019, – c. 7.
Кузнецов О. А. Динамические нагрузки на самолет. – М.: Издательство физико-математической литературы (Физматлит), – 2008, – 264 с, – ISBN 9785-94052-167-9.
Authorities. Certification specifications and acceptable means of compliance for large Aeroplanes CS-25, Amendment 24, – 2020.
Hoblit, F. M. Gust Loads on Aircraft: Concepts and Applications. AIAA education series, – 1988, doi:10.2514/4.861888.
Von Karman, T. 48). Progress in the Statistical Theory of Turbulence. Pro-ceedings of the National Academy of Sciences, 34(11), – 1948. – с. 530 539. doi:10.1073/pnas.34.11.530.
Ивантеев В. И., Снисаренко Т. В., Чубань В. Д., Интерактивное многодисциплинное проектирование летательных аппаратов. Руководство пользователя, Версия 10.6, – 2004.
Ивантеев В. И., Стеба М. А. Методы расчета собственных форм и ча-стот колебаний самолета на основе интегральных уравнений движения. Труды ЦАГИ, вып. 2405, – 1988.
Евсеев Д. Д., Рыбаков А. А. Алгоритм расчета матриц податливости конструкций летательных аппаратов методом подконструкций приме-нительно к задачам аэроупругости. Ученые записки ЦАГИ, т. ХII, №5, – 1981, – с. 139-142.
Woodward F. A. An improved method for the aerodynamic analysis of wing- body- tail configuration in subsonic and supersonic flow. – NASA CR-2228, Part I, II, – 1973.
Singh N., Aikat S., Basu B. C. Oscillating thin wings in inviscid incompressible flow. – Aeronautical Journal. August/September, – 1989.
Чубань В. Д. Метод расчета флаттера Т-образного оперения, учитыва-ющий влияние угла атаки и угла установки стабилизатора на критиче-ские параметры флаттера. Ученые записки ЦАГИ, т. ХХХV, №3 – 4, – 2004, – с. 90-99.
Albano E., Rodden W.P. A doublet-lattice method for calculating lift distri-bution on oscillating surfaces in subsonic flow. – AIAA Journal, Vol. 7, N 2, February – 1969.
K. Appa Constant pressure panel method for supersonic unsteady airload analysis J. Aircraft, Vol. 24, No. 10, Oct. – 1987.
Chuban V. D., Ivanteyev V. I., Chudayev B. J., Avdeyev E. P., and Shvil-kin V. A. Numerical simulation of flutter validated by flight-test data for TU-204 aircraft, Computers and Structures, Vol. 80, – 2002, – pp. 2551 2563.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Механіка гіроскопічних систем
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).