Малогабаритний переносний індикатор-вимірювач концентрації озону
DOI:
https://doi.org/10.20535/0203-3771362018154240Ключові слова:
озон, амперометричний сенсор, індикатор-вимірювач концентрації озону, похибка.Анотація
В роботі приведені результати розробки та дослідження малогабаритного переносного індикатора-вимірювача концентрації озону для контролю гранично-допустимої концентрації у повітрі робочої зони. В якості первинних вимірювальних перетворювачів були обрані двохелектродні електрохімічні сенсори озону амперометричного типу на основі твердого і рідкого електроліту.
Відповідно були розроблені, виготовлені та досліджені два варіанти експериментального зразка індикатора-вимірювача концентрації озону з сенсорами з твердим і рідким електролітом. За результатами проведених досліджень було встановлено, що відносна похибка вимірювання не перевищує 25 % в діапазоні концентрацій озону 0,1-10 мг/м3, а в діапазоні 0,05-0,5 мг/м3 приведене значення похибки не перевищує 22 %, що відповідає існуючим нормативам.
Посилання
Gorelik, D.O.and Konopel'ko, L.A., (1992), Monitoring zagrjaznenija atmosfery i istochnikov vybrosov. Ajeroanaliticheskie izmerenija,[ Monitoring of air pollution and emission sources. Aeroanalytical measurements] , Izd-vo standartov, Moscow,Russia.
Murav'eva, S. I., Bukovskij ,M.I., Prohorova, E.K. and Babina, M.D., (1991), Rukovodstvo po kontrolju vrednyh veshhestv v vozduhe rabochej zony, [Guidelines for the control of harmful substances in the air of the working area] ,Himija, Moscow,Russia.
Bobkov , Ju.V., (2016), “Doslіdzhennja elektrohіmіchnih sensorіv ozonu dlja malogabaritnogo perenosnogo іndikatora-vimіrjuvacha koncentracії ozonu “, Information systems, mechanics and control, № 15, pp. 5-11.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Юрій Володимирович Бобков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
